Канадські вчені з проекту Sustainable Canada Dialogues (SCD) - понад 60 осіб на чолі з Джеймсом Берном (James Byrne), кліматологом і професором Університету Летбріджа (University of Lethbridge), - опублікували замітку з аналізом сучасної політики Канади з питань зміни клі . Підняті ними питання особливо актуальні зараз, коли багато країн ратифікували Паризьку угоду про клімат (UNFCCC COP21). Сама Канада відповідальна майже за 2% світових викидів парникових газів, заявила про ратифікацію угоди 5 жовтня і привела її до виконання 4 листопада.
Аналізуючи поточну ситуацію, вчені починають з хорошого: цієї осені Канада зробила два важливі кроки назустріч зниження викидів парникових газів та виконання зобов'язань за Паризькою угодою щодо клімату. По-перше, у вересні уряд анонсував план з інвестицій 120 млрд. USD в інфраструктуру для зниження викидів парникових газів завдяки використанню низьковуглецевих і стійких технологій. По-друге, у жовтні уряд представив по всій країні систему ціноутворення на вуглецеві викиди , яка набуде чинності 2018 року. Вартість однієї тонни викинутого в атмосферу вуглекислого газу у 2018 році становитиме 10 USD за одну тонну, а до 2022 року – вже 50 USD. До речі, раніше уряд повідомляв, що центральне значення соціальної вартості вуглецю (SCC, "social cost of carbon") знаходиться на рівні 30 USD і може досягати 124 USD.
Поряд із цим є в політиці Канаді і серйозний негативний момент: рішення уряду схвалити проект з видобутку тихоокеанського північно-західного скрапленого природного газу викликало вчених-екологів резонні питання. Реалізація цього проекту не просто збільшить викиди парникових газів у Британській Колумбії (провінція на заході країни), а й стане одним із найбільших джерел викидів у Канаді. Підтримка таких ініціатив ставить під питання односпрямованість дій уряду і відведе країну від заявленої мети вжити необхідних заходів для обмеження глобального потепління 1,5 градусів за Цельсієм (згідно з Паризькою угодою). За даними досліджень, на які посилаються канадські вчені, для підтримки зростання глобальної температури на рівні нижче 2 градусів Цельсія потрібно залишити без використання половину існуючих резервів газу та одну третину нафти.
На думку вчених, країні, яка вже прийняла вуглецевий податок, необхідно обговорити перспективу перенаправити субсидії в розмірі 3,3 млрд USD, які сьогодні віддають індустрії викопного палива: «Ці кошти повинні просувати перехід на низьковуглецеву енергію і сприяти тому, щоб службовці в нафтовій та газовій могли застосувати свої навички в інших сферах».
Крім того, вони зазначають, що лідерство Канади у діях проти зміни клімату «необхідне як ніколи». І, незважаючи на все, включно з відсутністю закінченого плану дій з цього питання, простежуються позитивні тенденції. Нещодавно Канада зробила нові значущі кроки: 19 листопада міністр з питань навколишнього середовища та зміни клімату Кетрін Маккенна (Catherine McKenna) опублікувала подробиці про дії, спрямовані на чисту енергетику та сталий розвиток у Канаді та світі, а 21 листопада вона оголосила про те, що до 2030 року країна повністю відмовиться від електрики, що отримується за допомогою вугілля.
Дивіться також на anekdotig:
- Новина: «Чому Росія не поспішає ратифікувати Паризьку угоду щодо клімату?» (24 листопада 2016 р.)
- Новина: « У безкоштовному доступі з'явився екологічний фільм Леонардо Ді Капріо «Врятувати планету» (Before the Flood) » (3 листопада 2016 р.)
- Новина: « 31 країна (включаючи Білорусь та Україну) приєдналася до паризької угоди щодо клімату (COP21) » (23 вересня 2016 р.)
- Новина: « Підсумки конференції ООН (COP21) у Парижі щодо зміни клімату » (18 грудня 2015 р.)
- Фото-стаття: « Фотовиставка в рамках Конференції ООН зі зміни клімату (СОР21) ».