Сміттєва катастрофа
Проблема засмічення планети – одна з ключових екологічних тем наших днів. Глобалізація, зростання чисельності населення, повсюдне використання одноразового пакування (склянок, пляшок, пакетів) призводять до того, що кількість сміття у світі зростає. В океанах вже утворилися кілька «сміттєвих островів», що відбивається на мешканцях морів і, зрештою, на самих людях.
Головна проблема «сміттєвих островів» полягає в тому, що вони «безгоспні» — жодна країна не готова взяти на себе відповідальність за них. У випадку ж із «наземним» сміттям ситуація в цьому сенсі простіше, ніж з океанічним: кожній країні все одно доводиться прибирати свою територію. З іншого боку, не завжди і не скрізь заходи щодо переробки та сортування застосовуються, оскільки ще залишається місце для звалищ.
Ця проблема особливо актуальна для Індії, друга за чисельністю населення країни світу. За даними Міністерства міського розвитку (Ministry of Urban Development), 160 000 тонн сміття виробляється в містах Індії щодня. На знищення сміття витрачаються чималі гроші — наприклад, лише муніципалітет найбільшого індійського мегаполісу Мумбаї витрачає на ці цілі 23 мільярди рупій (близько 340 млн. USD) на рік.
Одна із специфічних особливостей індійського waste management — тобто системи управління відходами — це величезні звалища, які ростуть вже не настільки вшир, наскільки вгору через економію території. Вони стають такими високими, що службам аеропорту доводиться це враховувати під час планування польотів. Звалища ростуть або в межах метрополій, або в сільських районах неподалік міст.
Однак основна шкода від полігонів для сміття зовсім не в цьому. Звалища складаються з відходів різного виду: залишки їжі, пластик, папір, одяг, електроніка, батарейки та ін. Все це разом утворює «гримучу суміш». Виділяються шкідливі гази, якщо на звалищі відбувається загоряння; продукти розкладання різних видів сміття перемішуються, і виходить украй отруйний фільтрат, який потрапляє у водойми. Ця отрута заражає посіви сільськогосподарських культур, суто негативно відбивається на флорі і фауні і врешті-решт повертається до міських жителів, які й породили це сміття. Жителі сільської місцевості в Індії на телепередачі Satyamev Jayate («Тільки істина переможе» — такий девіз Індії) у випуску, присвяченому проблемі твердих відходів, загрожують: «Так, спочатку помремо ми, хто живе поблизу сміттєзвалищ, але потім помрете і ви, мешканці міст ».
Якщо на боротьбу зі сміттям витрачаються такі великі гроші, то чому вони дають такий незадовільний результат?
Причини проблеми та запропоновані ініціативи
Головна проблема — корупція (за даними організації Transparency International, Індія отримує лише 38 балів із 100 за результатами розрахунку індексу сприйняття корупції; найвища оцінка для країни, де найменше корупції — 100 балів). У бізнесі управління відходами зайнята мафія. Під сміттєзвалище виділяється якась ділянка державної землі, а потім шукається підрядник, який стежитиме за утилізацією сміття на цій території. Підрядник може заробити на такій справі чимало, оскільки плата, яка стягується з кожної вантажівки зі сміттям, залежить від того, наскільки важкий вантаж перевозиться. Часто на звалище потрапляє велике каміння, тільки через те, що вантаж намагалися зробити важче. Таким чином, обманна схема не дозволяє змінити систему. Замішаним у цьому людям невигідно, щоб сміття сортували, позбавлялися сміттєзвалищ і намагалися утилізувати відходи з користю для суспільства, оскільки чим більше сміття, тим більше грошей у кишені.
Боротися з корупційною схемою — завдання нетривіальне, але індійським ентузіастам таки вдалося запропонувати та здійснити низку проектів, які дали дуже цікаві результати. Головна міра боротьби з шкідливістю сміття (зупинити сам сміттєвий потік все одно неможливо) — це його сортування, причому сортування на найпростішому рівні: поділ «сухого» і «сирого» сміття. «Сире» сміття — це харчові відходи. Навіть якщо здійснювати навіть це сортування, шкоди від сміття буде набагато менше, бо менше буде кількість того фільтрату, який виділяється зі звалища. Крім того, окремо зібране сміття легше обробити, його не потрібно сортувати на місці, адже для обробки кожного виду сміття потрібні різні методи.
Інший захід, запропонований індійськими вченими, не є превентивним, але сприяє знищенню тих гір сміття, які вже встигли скупчитися. Було проведено такий експеримент: ділянка сміттєзвалища була спочатку оброблена бактеріями , які переробили ту частину сміття, яку могли (залишки їжі, одягу – все, що може розкладатися). Крім того, тут допомогли личинки мух, які також брали участь у переробці. Таким чином, рівень звалища значно знизився: залишилося лише те сміття, яке можна було відправити на переробку. Використання такої технології значно дешевше за інші методи, але вона не знайшла підтримки чиновників саме через свою дешевизну: їм потрібен був набагато дорожчий контракт із цілком зрозумілих корупційних причин.
Ще однією ініціативою стала установка з переробки та використання сміття , що біорозкладається, яке виробляється в підприємствах громадського харчування. Таке сміття подрібнюється, потім поміщається в цистерну і надається саме собі. В результаті гниття виділяється газ, який потім використовується в тих же їдальнях для приготування їжі, а залишок перетворюється на компост. Враховуючи, що в Індії 70% всього сміття — це саме «сире» сміття, така технологія допомогла б не лише зменшити навантаження на навколишнє середовище, а й надати можливість отримувати прибуток. Все впирається, однак, знову ж таки у небажання влади співпрацювати.
Серед інших ініціатив з обробки «сирого», харчового сміття можна відзначити ферму, де функції бактерій і личинок мух з першого прикладу виконують різні тварини : від корів до качок. Якась частина сміття просто є кормом для тварин ферми, якась частина стає високоякісним добривом.
Є також і ініціативи, спрямовані на обробку та застосування викинутого пластику. Так, в одному зі штатів була винайдена технологія переробки таких відходів у дорожнє покриття , яке по ряду аспектів не поступається традиційному асфальту і навіть перевершує його.
Інша сторона боротьби із забрудненням — соціальна . В Індії, де рівень нерівності дуже високий і досі зберігається офіційно скасована кастова система, існує певний клас людей, які займаються збиранням та сортуванням сміття. Ці люди в силу свого становища вважаються «нечистими», і суспільство здебільшого ставиться до них із підозрою та зневагою. У штаті Махараштра було створено організацію, що займається покращенням становища таких людей та умов їх роботи. Завдяки роботі організації збирачі та сортувальники сміття (в основному це жінки) набули офіційного статусу, уніформи та можливості кар'єрного зростання. Також організація веде просвітницьку роботу, спрямовану на підвищення серед населення обізнаності про те, як правильно сортувати та здавати сміття.
Можна зробити висновок, що ініціатив у країні не так і мало, багато з яких могли б дозволити уряду заощадити на обробці відходів або навіть заробити на цьому, створити робочі місця. Однак основна проблема, з якою стикаються ці ініціативи, — проблема недостатньої якості громадських інститутів, яку Індія ділить з багатьма державами, що розвиваються. Якщо цю проблему можна буде вирішити, процес очищення країни від вже накопиченого сміття та обробки того сміття, яке ще доведеться викинути, проходитиме швидше та легше.
Ми бажаємо успіхів Індії та іншим країнам та людству загалом у боротьбі із забрудненням нашого простору!
Стаття написана нашим другом Анною Братінковою за матеріалами передачі Satyamev Jayate .
Дивіться також на anekdotig: